Петрушка
(Petroselinum crispum)
Петрушка – пряно-ароматична рослина, яка відноситься до сімейства зонтичних, відома ще в Древній Греції. Її Батьківщиною вважають країни Середземномор’я, де першочергово вона використовувалась як пряність. Греки приписують цій рослині вміння перешкоджати сп’янінню. З цією ціллю і затовляли сушену зелень, а також насіння петрушки.
В культурі зараз дві її різновидності: коренева і листкова. Майже до середньовіччя петрушку вживали, в основному, як пряність. Потім її стали окультурювати і використовувати не тільки для покращення смаку, але і як лікарську рослину.
Найвище визнання як пряно-ароматична культура петрушка отримала в 18 ст. Французькі кулінари прийшли до висновку, що без використання цього пряного овоча вони б не змогли належним чином представити своє кулінарне мистецтво.
Зараз петрушка широко культивується в багатьох державах, а в країнах Середземномор’я можна зустріти її в дикому вигляді.
Хімічний склад. Лікувальні властивості.
Петрушка – пряна овочева рослина. Вона багата вітамінами А, В, С і іншими, а також мінеральними солями заліза, кальцію, фосфору. Вітамінів більше міститься в зелені, тому її рекомендують при авітамінозі, анемії. Вона містить ефірне масло (0,1%) жовтуватого кольору з характерним запахом, глікозид, слизі. Популярний засіб проти малярії. Корінь рослини, відварюючи, вживають при запаленнях сечового міхура, нирок. Відвари насіння застосовують як сечогінний засіб, а листками петрушки лікують рани, укуси, наколи. Петрушка має благодійний вплив на роботу шлунку і багатьох інших органів. Петрушку використовують в домашній косметиці для відбілювання шкіри ( з соком лимона), виведення ластовиння. Подрібненим насінням петрушки лікують облисіння, втираючи їх в шкіру голови.
Смакові якості. Застосування
Петрушка видає приємний аромат, має солодкуватий пряний і ледь-ледь гіркуватий смак, обумовлений наявністю ефірного масла. Серед пряних овочів займає по праву ведуче місце, її можна додавати практично у всі страви, крім солодких. Листя використовують в свіжому, в’яленому і сушеному вигляді. Корінь споживають сирим і сушеним, насіння – ціле і товчене.
Молоде листя кладуть в салати, використовують в якості самостійної закуски чи як компонент гарніру, додають в овочеві, рибні і м’ясні страви, пряні супи, соуси, окрошку. Присмачують петрушкою другі страви із птиці, дичини, яєць, крупи; ароматизують нею страви із субпродуктів. Разом з іншими коренеплодами кладуть в зажарки, підливки, супи корінь петрушки. В поєднанні з пастернаком і морквою ним фарширують перець, баклажани, помідори і т.д.
Петрушку використовують при консервуванні томатів, огірків, патисонів, кабачків, баклажанів, приготуванні томатних соусів та іншої домашньої продукції тривалого зберігання.
В промисловості це один із основних компонентів сухих пряних сумішей, котрі застосовують для приготування супових концентратів. Її використовують в рибоконсервній промисловості, при виробництві кетчупів і т. д.
Щоб зберегти вітаміни, зелень петрушки кладуть в готові страви перед подачею на стіл. Корінь рослини додають на початку приготування страви.
